Термін «Дуальна система» (від лат. dualis – подвійний) був введений у педагогічну термінологію в середині 60 років минулого століття в ФРН, як нова, більш гнучка форма організації професійного навчання. Дуальність як методологічна характеристика професійної освіти передбачає узгоджену взаємодію освітньої та виробничої сфери з підготовки кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках організаційно відмінних форм навчання.
Основні зміни, які відбулися в організації навчально-виробничого процесу при запровадженні елементів дуальної форми навчання:
– зміна співвідношення навчального часу: теоретичне навчання – 30%, виробниче навчання та виробнича практика -70% навчальних годин;
– упровадження блочно-модульної побудова навчального процесу: опанування базового модуля на базі закладу освіти, а потім чергування: модуль теорії (1-2 тижні) на базі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, модуль практики (4-8 тижнів) на базі підприємств, установ, організацій;
– оцінювання результатів навчання – відповідно до реальних показників професійної підготовки, підтвердженої в умовах виробництва.
Підстави для впровадження елементів дуальної системи навчання:
– Закон України «Про освіту», стаття 9;
– Наказ МОН від 12.12.2019.№1551 “Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти”;Розпорядження КМУ від 19.09.2018 №660-р “Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти” ;
– Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду на період 2017-2020 р.р., розділ ІІІ «Розвиток людського капіталу», підрозділ 8: «Модернізація професійно-технічної освіти»;
